ОБЛІПИХА КРУШИНОВИДНА — Hippophaё rhamnoides L. (латиніз. грец. hippos — кінь і phaos — блиск; грец. rhamnos — назва колючого чагарника + oides — подібний) — дводомна рослина родини маслинкових — Elaeagnaceae. Рос. назва: облепиха крушиновидная; нар. назви: білотерен, верботерен, дереза, золоте дерево, плоховник жостероподібний, терен таловий, щець саклаковий. О.к. — кущ до 3,5 м завв. або дерево до 6–11 м завв. із численними колючими гілками, які мають бокові й верхівкові колючки розміром 1–7 см. Молоді пагони — сріблясті, старі — бурувато-зелені або жовто-бурі. Листки прості, лінійні або лінійно-ланцетні, чергові, майже сидячі, до 9 см завд. і до 1 см завш., зверху — сірувато-темно-зелені, знизу — бурувато-сріблясті через зірчасто-лускате опушення. Квітки одностатеві, дрібні; тичинкові — сріблясто-буруваті з двороздільною оцвітиною і 4 тичинками, зібрані в суцвіття у вигляді короткого колоса, який на верхівці переходить у китицю; маточкові — жовтуваті, з трубчастою дволопатевою оцвітиною, зібрані в китицеві суцвіття. Плід — овальна чи майже куляста соковита несправжня кістянка 4–12 мм завд. на короткій плодоніжці жовтого, оранжевого або оранжево-червоного кольору, кислувато-солодка на смак із характерним запахом, що нагадує ананасовий. Насінина гладка, блискуча, з поздовжньою борозенкою, брунатна чи майже чорна. Плоди в пучках щільно обліплюють основу молодих укорочених пагонів на прирості минулого року (звідси й назва рослини). Цвіте у квітні–травні. Плоди достигають у вересні–жовтні. На території України в дикому стані О.к. росте в дельті ріки Дунаю, утворюючи на піщаних косах густі непрохідні зарості. Культивується.
Офіцинальною сировиною є плоди О.к. — Fructus Hіppophaлs rhamnoides recentes, з яких одержують обліпихову олію (Oleum Hippophaлs). Їх збирання проводять вручну, іноді із застосуванням спеціальних ручних пристроїв або методом обрізання до 30% гілок із плодами. Після приморозків плоди О.к. можна струшувати на підстелений під кущ брезент або іншу тканину. Термін зберігання заморожених плодів — 6 міс.
У плодах О.к. виявлені каротиноїди — 0,02%: фітофлюїн, β-каротин, γ-каротин, полі-цис-лікопін В, лікопін, зеаксантин, неокаротин, лютеїн, криптоксантин, ізокриптоксантин, віолаксантин, неоксантин; вітаміни: С — до 270 мг%, Е, В1, В2, В6, В9, В12, К1; вуглеводи та споріднені сполуки — 1–3,26%: глюкоза — 1,27–1,8%, фруктоза — 0,71–2,33%, сахароза — 0,07–0,3%, пектин — 0,15–5,5%, полісахариди — 2,5%; циклітоли: квебрахіт — 0,35%; органічні кислоти — 1,04–4,46%: яблучна, щавлева, винна; тритерпеноїди: урсолова кислота — 1,34–1,6%, олеанолова кислота; фенолкарбонові кислоти та їх похідні (хлорогенова); флавоноїди: ізорамнетин, рутин, 3-рутинозид ізорамнетину, 3-О-β-D- глюкопіранозид і 3-О-β-D- глюкопіранозидо-7-О-α-L-L- рамнопіранозид ізорамнетину, кверцетин, мірицетин; катехіни; лейкоантоціани; дубильні речовини — 0,025–0,53%; вищі жирні кислоти; азотвмісні сполуки: бетаїн; макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Zn, Cu, Mn, B, J. У плодах О.к. міститься жирна олія — 1,89–13,7%, до складу якої входять гліцериди пальмітолеїнової, пальмітинової, олеїнової, лінолевої, ліноленової та інших жирних кислот; стероїди — 2,4–2,6%: β- ситостерин, стигмастерин; вітаміни: Е, К1, каротиноїди; фосфоліпіди — 1–1,8%, у гідролізаті — лецитин, кефалін, триацилгліцероли. У листі також містяться вищезазначені групи БАР, а в корі гілок виявлено азотвмісні сполуки: серотонін — 0,3–0,4%, алкалоїди; тритерпеноїди: урсолова кислота.
Для одержання обліпихової олії із ЛРС спочатку отримують сік, вижимки висушують і екстрагують органічним розчинником; екстракт упарюють і стандартизують за каротиноїдами і токоферолами, а потім до нього додають рафіновану олію. Обліпихова олія має протизапальні, полівітамінні, бактерицидні, епітелізуючі, гранулюючі, знеболювальні та антиоксидантні властивості; її використовують для лікування в разі променевих уражень шкіри, опіків, відморожень, пролежнів, варикозного розширення вен, туберкульозу шкіри, екзем, лишаїв, трофічних виразок, хвороб очей, ВДШ, печінки, жіночих статевих органів. Обліпихові супозиторії застосовують при хронічних захворюваннях прямої кишки, геморої, коліті. Всередину олію призначають для лікування пацієнтів із виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклерозом. У медичної практиці використовують комбіновані препарати, які містять обліпихову олію: Олазоль, Гіпозоль, лікувальний косметичний крем Таліта. Плоди О.к. у вигляді соку, водного настою, сиропу, використовують у лікувально-дієтичному харчуванні при захворюваннях ВДШ, ШКТ, серцево-судинної системи, атеросклерозі, гіпо- та авітамінозі, порушеннях обміну речовин. Спиртовий екстракт із кори О.к. рекомендують у комплексі з рентгенотерапією для лікування при злоякісних пухлинах, а відвар кори або настій листя — при діареї та інших захворюваннях ШКТ.
Використовують у гомеопатії, косметиці, ветеринарії та парфумерії. Харчова, медоносна, кормова і декоративна рослина. Природний барвник.
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988; Саркитов Н.Д. Плодовые и ягодные растения. — М., 2003.